Населення - 944 тис. чоловік

Чернівецька область знаходиться на південному заході України і розташована в трьох природно-географічних зонах: лісостеповій, яка займає Прутсько-Дністровське межиріччя, передгірській, розташованій між Карпатами та рікою Прут і гірській, яка охоплює Буковинські Карпати.

У сучасних її межах територія області сягає 1,3% території України, з півдня та південного заходу вона виходить на державний кордон з Румунією та Молдовою, з заходу межує з Івано-Франківською, з півночі - Тернопільською і Хмельницькою, зі сходу - з Вінницькою областями. Має добре залізничне та автошляхове сполучення як із зарубіжними країнами, так і з сусідніми областями.

Область поділяється на 11 адміністративних районів. В її межах 11 міст, 8 селищ міського типу, 398 сільських населених пунктів, де проживає 403 тис. чол. у містах і 541 тис. у селах. Густота населення 117 чол. на 1 кв. км.

Область багата на природні ресурси. На території Чернівеччини виявлено чотири нафтогазоносні родовища (Лопушнянське, Чорногузьке, Красноїльське, Шереметівське). Останніми роками відкрито більше десяти нафтогазоперспективних площ у Вижницькому, Новоселицькому, Сторожинецькому, Путильському районах.

Надра містять чимало цінних будівельних матеріалів. У придністров'ї та в басейні Прута існують значні поклади гіпсу й ангідриду. Північні і східні райони області багаті на мергелі та вапняки.

Для цегельно-черепичного і гончарного виробництва використовуються суглинки, на які так багаті села Вижницького району. Для будівництва доріг та облицювання стін будівель досить широко застосовують червоно-бурі та сірі пісковики.

Область багата також на поклади різних видів пісків - бетонних, баластних, будівельних та білих кварцових. Їх добувають у селах Заставнянщини.

Увагу привертають також прояви золотоносності і мідноколчеданного та поліметалічного зрудняння.

Надра Чернівецької області багаті на мінеральні води, поширення яких пов'язане з певними структурно-гідрогеологічними зонами. Розсоли хлоридно-натрієвого типу поширені у нижньоміоценових відкладах внутрішньої зони Передкарпатського прогину з мінералізацією від 10 до 200-300 г/куб.дм. Наявні на теренах області води сульфатно-сірководневого типу, залізисті мінеральні води з підвищеним вмістом біологічно активного двовалентного заліза, джерела сульфатно-хлоридно-натрієвих, сульфатно-кальцієво-натрієвих і гідрокарбонатно-натрієвих вод.

Різноманітність екологічних умов, наявність вертикальної поясності, різні типи ландшафтів, кліматичні умови сприяли формуванню досить багатої флори рослин, яких нараховується понад 1500 видів.

Найбільш родючі грунти характерні для лісостепової зони. В цій частині області, переважно на терасах Дністра, зустрічаються чорноземи, що мають грудкувато-зернисту структуру і містять у собі до 7% гумусу.

В долинах Дністра і Прута поширені дерново-лучні слабо опідзолені, лучні чорноземно-опідзолені та чорноземно-лучні грунти, на яких вирощують овочеві культури. У лісостеповій зоні є також сірі, світло-сірі легко- і середньосуглинисті грунти.

У передгірній зоні найбільш поширені підзолисті, дерново-підзолисті, сірі та темно-сірі грунти.

Лісові буроземи складають основний грунтовий покрив гірської зони. Вільні від лісової рослинності площі використовують для землеробства, а також для культурних пасовищ.

Земельний фонд області - 809,6 тис. га, з них 477,3 тис. га складають сільськогосподарські угіддя, в тому числі 341,9 тис. га ріллі, 26,9 тис. га багаторічних насаджень, 39,0 тис. га сінокосів, 69,5 тис. га пасовищ. Внаслідок пересічного та горбистого рельєфу місцевості сільськогосподарська освоєність території становить 60%; розораність загальної площі - 43%.

Важливе значення в економічному та соціальному розвитку області відіграють ліси, які є джерелом деревини та продуктів недеревної рослинності. Велика також їх захисна й рекреаційна роль.

Загальна площа лісів складає 258 тис. га, в тому числі покрита лісом - 236,8 тис. га (91,8%); запас деревини 62,53 млн. куб. м. На території 48,5 тис. га деревина стиглих і перестійних насаджень.

Породний склад лісів досить різноманітний: переважають хвойні (49,5%) і твердолистяні (46,2%) насадження, частка м'яколистяних порід досить незначна (3,5%). Основними лісоутворюючими породами є ялина, бук, ялиця, дуб, граб, ясень, береза та інші. Для їх вікової структури характерно переважання молодняків (29,4%) і середньовікових насаджень (34,8%), хоча значні площі займають і достигаючі (15,3%), а також стиглі й перестійні (20,5%) насадження, що викликано їх важкодоступністю. Середній вік насаджень 60 років.

За роки незалежності, поряд із традиційними галузями промисловості - легкою, харчовою, деревообробною - розвиваються хімічна, металообробна, приладо- і машинобудівна. Область дає сьогодні майже 100% загальноукраїнського виробництва нафтоапаратури (АТ "Чернівецький машинобудівний завод"), 16,5% панчішно-шкарпеткових виробів (АТ "Мальва"), 4,2% меблів, 3,2% трикотажних виробів, значну частину пиломатеріалів, взуття.

Тільки в Чернівцях виготовляються окремі типи обладнання для теплових електростанцій, нафтопереробних заводів, трикотажних фабрик, напівпровідникові прилади.

До основних промислових підприємств області належать: АТ "Чернівецький машинобудівний завод" (виробництво нафтоапаратури), АТ "Восход" (текстиль, килими), АТ "Трембіта" (верхній одяг), ВО "Чернівцілегмаш" (в'язальні автомати та запасні частини них), завод "Гравітон" (інтегральні схеми, товари складної побутової техніки), АТ "Кварц" (вироби оптикоелектронної техніки), АТ "Розма" (гумове взуття), ОП "Завод побутової хімії" (лакофарбові матеріали), АТ "Герцаївська фабрика "Прут" (верхній одяг), ВАТ "Електронмаш" (засоби обчислюваної техніки), АТ "Чернівецький хімзавод", АТ "Панчішне підприємство "Мальва", рукавично-трикотажне підприємство "Надія", АТ кондитерська фабрика "Буковинка", КП "Чернівецький дріжджовий завод", ОП "Чернівецький лісокомбінат", деревообробні комбінати у Вижниці, Неполоківцях, Красноїльську, Чернівцях. Практично кожне підприємство активно розвиває мережу своїх фірмових магазинів, яких нараховується загалом понад 40.

В області діє більше 80 підприємств харчової та переробної промисловості, які забезпечують переробку сільськогосподарської продукції й переробляють понад 700 найменувань життєвоважливих продуктів харчування. Основними є м'ясна, молочна, цукрова, олійножирова, кондитерська, хлібопекарська, консервна, пиво-безалкогольна, спиртова, лікеро-горілчана, зерно-елеваторна галузі. В Чернівцях і районах області успішно працюють 4 цукрових заводи, 9 підприємств елеваторної та зернопереробної промисловості, 11 молокопереробних заводів. Крім того, колективні й державні сільськогосподарські підприємства мають 178 млинів, 32 хлібопекарні, 50 олійниць, 15 ковбасних цехів, 16 цехів по розливу мінеральних вод, 32 консервні, 215 лісопильних, 81 деревообробний, 22 тарних, 34 кахельних цехів, 33 цегельні заводи. За роки незалежності України побудовано та введено в дію близько 50 нових підсобних підприємств, кількість яких в 1998 році досягла 1298.

Основними видами сільськогосподарської продукції та сировини, що виробляється в області, є зернові культури, цукрові буряки, картопля, овочі, фрукти, льон, молоко, м'ясо, яйця, м'ясо великої рогатої худоби, свиней, овець, птиці.

Агропромисловим комплексом області у 1997 році вироблено 2766 тис. ц. зернових, 64,2 тис. ц. цукру, 118 тис. ц. картоплі, 145 тис. ц. овочів, 0,6 тис. т соняшнику, 16,7 тис. т м'яса в живій вазі, 71,7 тис. т молока, 48,6 т вовни, 8,1 млн. шт. яєць. Загалом, у Чернівецькій області виробляється 1,9% валової продукції сільського господарства України, в тому числі: цукру-піску - 2,6%, вершкового масла - 1,6%, загальнодержавного виробництва картоплі - 2,1%, овочів - 1,3%, льону-довгунця - 1%, плодів і ягід - 3,9%, цукрових буряків - 1,9%, м'яса - 1,8%, молока - 1,4%, яєць - 0,8%.

1995 року в області була найвища в країні врожайність зернових - 35,7 ц/га, друге місце по врожаю льону-довгунця (5,9 ц/га), досягнуто третій по Україні показник врожайності цукрових буряків - 238,5 ц/га, шостий - врожайності картоплі (107,3 ц/га).

Реформовано 211 колективних сільськогосподарських підприємств, що становить 91% від загальної кількості, 215 або 99% господарств уже одержали державні акти на право колективної власності на землю. Фермерами обробляється більше 3 тис. га сільськогосподарських угідь.

Зовнішньоекономічна діяльність області спрямована на розвиток експортного потенціалу в усіх галузях народного господарства.

У структурі експорту переважає продукція машинобудування, лісової, деревообробної, легкої та харчової промисловості. Основні імпортери - Росія, Німеччина, Італія, Болгарія, Білорусь, Молдова, Румунія, Туркменія, Австрія.

У структурі імпорту переважає продукція виробничо-технічного призначення, промислові та продовольчі товари народного споживання. Основні експортери - Росія, Німеччина, Італія, Польща, Румунія, Білорусь.

Торгівельні зв'язки підтримуються з країнами СНД, Балтії, Європи, Азії, Америки.

Станом на 1 лютого 1998 року в області зареєстровано 267 спільних підприємств із іноземними інвестиціями, а всього в СП області представлені близько 30 країн світу.